Умови розвитку пам’яті молодших школярів

• Щоб в учня виник стабільний інтерес до навчання, він повинен відчути успіх та насолоду від виконання тієї діяльності, яка у нього починається. Заняття, які захоплюють, дають радість відчуття руху вперед, легкості процесу і результату пізнання. Але бажано усвідомити, що позитивні емоції від процесу навчання можливі в тому випадку, якщо достатньо розвинені здібності, необхідні для збереження і відтворення інформації.
• Необхідною умовою розвитку пам’яті є мотивація, тобто підвищення інтересу, посилення установок до змісту матеріалу. Цілеспрямоване запам’ятовування в 5-10 разів ефективніше, ніж мимовільне. Особливо це стосується засвоєння вербальної інформації. Підтримка інтересу протягом уроку забезпечує зосередження уваги учнів під час запам’ятовування навчального матеріалу.
• Не менш важливою умовою доброї пам’яті є концентрація уваги під час відтворювання. Це можливо лише в спокійно-активному стані. Підвищена збудженість гальмує запам’ятовування та порушує стійкість тимчасових зв’язків.
• Головною умовою є єдність діяльності різних аналізаторів. Пам’ять у процесі розумової діяльності тільки вдосконалюється.
• Діяльність вчителя, його вміння використовувати всі можливі різноманітні засоби і прийоми, що сприяють кращому запам’ятовуванню.
•  Конкретні прийоми розвитку пам’яті необхідно вживати на всіх етапах уроку, але вони повинні бути доцільними.

Умови продуктивності мимовільного запам’ятовування учнів

• Учителеві слід уникати довгих і складних формувань, які засмічують пам’ять учня.
• Плануючи урок, доцільно продумати, що з нового матеріалу учні повинні не лише зрозуміти, а й запам’ятати на уроці, які вправи необхідні для цього.
• У навчальному  матеріалі потрібно виділити те, що учні повинні записати.
• Всю роботу щодо безпосереднього запам’ятовування необхідно підпорядкувати свідомому засвоєнню.

На уроці під час викладання нового матеріалу корисно повторювати раніше вивчене і таким чином полегшити засвоєння нових знань.

Профориентация для первоклассников

Правила роботи з тривожними дітьми

Пам’ятка для батьків та вчителів

• Уникайте змагань та роботи на швидкість.
• Не порівнюйте дитину з іншими, а тільки з її власними досягненнями.
• Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала, за що.
• Відпрацьовуйте нові способи реагування в тривожних ситуаціях.
• Частіше використовуйте тілесний контакт.
• Намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень.
• Не ставте до дитини завищених вимог.
• Під час занять поруч з дитиною повинен бути дорослий.
• Будьте послідовні у вихованні дитини.
• Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте у всьому прикладом дитині.
• Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.
• Не принижуйте дитини, караючи її.
• Навчайте розпізнавати свій емоційний стан і стан оточення.

"Телефон дитячої довіри"

0-800-500-225

Працює з 9.00 до 18.00 !!!

Рекомендації щодо адаптації п’ятикласників

1.      Класному керівникові:

1.1. Донести інформацію до батьків і учителів учнів.

1.2. Сприяти гармонізації образу " Я",   підвищенню упевненості в собі і своїх можливостей у дітей із заниженою самооцінкою.

1.3. Сприяти розвитку у дітей умінь, що дозволяють встановлювати міжособистісні стосунки з однолітками і педагогами.

1.4. Сприяти зниженню:

         загального рівня тривожності, страху самовираження, страху ситуації перевірки знань, страху не відповідати очікуванням оточення, страху і проблем в стосунках з учителям.

1.5. Враховувати психологічні особливості учнів(тип їх сприйняття світу, тип темпераменту).

1.6. Враховувати низьку фізіологічну опірність стресу у учнів.

1.7. Частіше використати вправи на релаксацію, тілесний контакт.

1.8. Звернути увагу на позицію батьків учнів.

1.9. Провести з батьками додаткові бесіди з метою уточнення їх відношення до дітей, міри їх участі в підготовці дітьми домашнього завдання, пояснення негативної дії на дитину гіперопіки і емоційної прохолодності батьків.

2.      Батькам:

2.1. Відноситися до дітей відповідно до їх віку, пред'являти вимоги, відповідно до їх віку і здібностей. (Завищені вимоги ведуть до підвищення рівня тривожності, занижені - до пониження мотивації і успішності).

2.2. Враховувати психологічні особливості дитини, її емоційний стан, тип її сприйняття світу, тип темпераменту.

2.3. Сприяти зниженню тривожності і страхів.

2.4. Спілкуючись з дитиною, не підривати авторитет інших значимих для нього людей.

2.5. Формувати у дітей позитивне відношення до школи, учителів і однокласників.

2.6. Якщо дитині насилу дається який-небудь учбовий предмет, краще зайвий раз допомогти їй і надавати підтримку, а досягши навіть щонайменших успіхів - пам'ятати про похвалу.

2.7. Довіряти дитині, бути з нею чесними і приймати такою, якою вона є.

2.8. Якщо з яких-небудь об'єктивних причин дитині важко вчитися, вибрати для неї гурток до душі, щоб зайняття в нім приносило дитині радість і вона не почувала себе ущемленою.

2.9. Частіше спілкуватися з дитиною, допомагати робити уроки,  грати, малювати.

2.10. Будьте послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без всяких причин те, що ви дозволяли раніше.

2.11. Сприяти гармонізації образу " Я", підвищенню упевненості в собі і своїх можливостей.

2.12. Переглянути своє відношення до дитини і виключити гіперопіку і емоційну прохолодність.

Телефони спеціалізованих відділень лікарень

Банк даних про режим роботи телефону довіри, кризових центрів, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей, служби порятунку

Державна інспекція техногенної безпеки у Дніпропетровській області

Наша адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а. Телефон довіри: (056) 713-48-39

Служба у справах неповнолітніх Новомосковського району Дніпропетровської області

Служба у справах неповнолітніх м.Новомосковськ

За телефоном 01 — служба порятунку.

За телефоном 02 — міліція.

За телефоном 03 – швидка допомога.

За телефоном 04 – служба газу.

За телефоном 8-800-500-21-80 – телефон довіри працює з 9⁰⁰ до 21⁰⁰ без перерви, а також працює у вихідні та святкові дні. Телефонний дзвінок  за цим номером безкоштовний з будь-якої точки України.

Дзвінок на номер 112 — єдиний номер екстреної допомоги. Дзвінки безкоштовні, але доведеться витрачати час на прослуховування інформації автовідповідача.

Як визначитися із вибором професії?

  Вибір професії - чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

  Вперше питання вибору майбутньої справи постає перед школярами після закінчення 9 класу. Якщо учень вирішив закінчувати школу, то в 11 класі йому доведеться остаточно вирішувати, що робити: йти на роботу, вступати до вузу чи закінчувати курси.

  Проблема тут полягає в тому, що молоді люди часто самі не знають, чим би їм хотілось займатися. Батьки часто також мають туманні уявлення про сучасні професії та їхні особливості. Інколи трапляються щасливі випадки, коли особливі задатки старшокласників помічають родичі або знайомі. Буває, що дитина сама зацікавиться справою, яка пізніше стане її професією. Але все-таки найчастіше впливають на вибір майбутньої справи батьки, їх робота, інтереси і устремління. Тут можна зауважити лише таке: добре, коли молода людина йде стопами батьків, але потрібно прислухатись до думки самого юнака чи дівчини.

  Молодь, вибираючи професію, часто спирається на критерії престижності, вигідності. Але потрібно пам'ятати, що часто висока оплата вимагає великих інтелектуальних, психічних чи фізичних зусиль. Самі по собі великі гроші та посада не гарантують задоволення роботою та собою.

  Часто учні прагнуть вступити до педагогічного вузу, мотивуючи це тим, що у вчителів велика відпустка, зовсім не замислюючись над тим, яких великих понаднормових затрат часу і сил вимагає вчительська праця.

  Існує багато цікавих, творчих, необхідних професій, тож потрібно вибрати саме ту, котра найбільше до душі. Професійне самовизначення процес не швидкий і не легкий. Тому ми спробуємо тобі в цьому допомогти.

  У дитинстві головне - навчитися вибирати з коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це не так вже складно. Просто потрібно уважно придивитися і спробувати якомога більше цукерок з тієї ж коробки. Так само і з вибором професії: чим більше перепробуєш, тим легше вибрати. Але якщо ти тільки вступаєш в життя, вибір зробити дуже складно.

  Вважається, що кожна людина має здатності до певної діяльності. Тому було б логічним припустити, що саме вони і визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Можливо, не буде перебільшенням сказати, що:

- Ніхто з тих, що живуть, не знає всі свої здібностей повністю.

- Не всі уміють застосувати навіть ті здібності, які мають і знають.

Не слід забувати, що дуже часто під час вибору життєвого шляху здатності враховуються в останню чергу, а вирішальний вплив роблять інші чинники, наприклад, думка батьків, іноді друзів і подруг.

Хто допомагає (і заважає) вибрати професію? (по Е.А. Клімову):

  Позиція старших членів сім'ї - які вважають, що несуть пряму відповідальність за твоє благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі, не так вже погано, коли хто-небудь за тебе переживає і хоче допомогти, але все таки - це твоє майбутнє. Залиши за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

  Позиція друзів і подруг - дружні стосунки в юнацькому віці часто дуже міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але спробуйте ухвалити незалежне рішення, знову-таки: це твоє майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати твоїм інтересам, і нічиїм більше!

  Позиція вчителів, шкільних педагогів - спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховано від непрофесійних очей. Тому, якщо у тебе виникли проблеми з вибором професії, запитай у вчителя. Звичайно, у того, якому ти довіряєш. І знову-таки, стеж, щоб остаточне рішення відповідало твоїм інтересам.

  Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від землі, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромся питати, знайомся з людьми, дізнавайся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, чим кусати собі лікті після закінчення ВНЗ.

  Здібності - спирайся на них не тільки за успіхами в навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності. Не забувай також і про можливість удатися до допомоги психолога, пройти тестування, скористатися радою досвідченого педагога.

  Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно є винятково важливим для особи. І тим не менше: не кожному призначено стати знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, зважай на реалістичність вимог. Адже за розчарування доводиться платити дуже дорого.

  Інформованість - важливо подбати про те, щоб зібрані відомості про професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми. Якщо професія тобі сподобалася просто тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайся, як йдуть справи насправді. Як? Можна попроситися стати учнем або асистентом професіонала. Нехай спочатку тобі дістанеться найнецікавіша робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо посміхатися клієнтам, нічого. Тільки так ти за короткий строк дізнаєшся, як все насправді.

  Прочитавши уважно цей список, ти зрозумієш, що здібності і таланти людини при виборі майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна: звичайно, ні! Постарайся звернути пильну увагу на цей важливий компонент вибору, який єдиний може принести успіх в житті - власні таланти і здібності.

  Вирішуючи, яка професія цікавить тебе найбільше, намагайся враховувати не лише думку твоїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме тобі. Подумай, міг би ти займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб добитися в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних тобою спеціальностей.

  Також ти повинен чітко визначитися: на що ти очікуєш від майбутньої професії. Для цього необхідно врівноважити твої професійні та особисті прагнення, а також реальні потреби на ринку праці і твої запити щодо професійної самореалізації:

• Обрана професія і твої життєві цінності: наприклад, чи буде вона сприяти твоєму духовному зростанню, якщо для тебе це є важливим; чи зможеш ти, наприклад, займаючись музикою, вирішувати проблеми екології, якщо це один з твоїх найголовніших життєвих пріоритетів.
• Твої життєві плани і обрана професія: якщо у твоїх планах, припустимо, є бажання об'їздити весь світ, то, вибравши професію вчителя, ти навряд чи зможеш досягти поставленої мети. Або ти мрієш про велику сім'ю, тоді, обравши професію капітана дальнього плавання або іншу, пов'язану з тривалими відрядженнями, ти, швидше за все, не відчуватимеш себе комфортно, перебуваючи багато часу далеко від родини.
• Твої назрілі сьогоденні проблеми. Подумай, чи є у тебе можливість, перш за все матеріальна, вчитися на стаціонарі декілька років? Адже багато професій, наприклад лікаря, актора та інші, не припускають заочного навчання. Також важливо було б дізнатися наперед, де і в якому місті навчають обраній тобою спеціальності. Якщо у твої плани, з якихось причин, не входить переїзд на час навчання в інше місто, наприклад, хворіє хтось з батьків і йому потрібна твоя допомога і підтримка, переглянь свої плани і підбери щось аналогічне. Можливо, з часом ти зможеш освоїти вподобану тобою спеціальність, адже зараз безліч людей здобувають другу освіту, чим заслуговують тільки пошани.
• Реальне працевлаштування за обраною спеціальністю. Вивчи ринок вакансій на сьогоднішній день і його тенденції з перспективою на час твого навчання. Чи не буде так, що, провчившись 4-5 років, віддавши масу сил і коштів, тобі доведеться або терміново перенавчатися, або погоджуватися на роботу, яка має вельми віддалене відношення до твоєї професії, або взагалі його не має. В даному випадку, скоріш за все, тобі не обійтися без консультації фахівця служби зайнятості. Тільки він зможе кваліфіковано розповісти, на яке працевлаштування за твоїм фахом в даному регіоні ти реально можеш розраховувати.

Визначення мотивацій

  Що таке мотивація, яку роль вона відіграє в пошуку роботи? Це питання зовсім не випадкове, адже мотивація спонукає нас до дії. Якщо ти добре знаєш, для чого тобі нова робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно справитися з пошуком. Якщо ти хочеш не помилитися у виборі своєї мети, постарайся спершу визначити мотивацію, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може показатися. Людина не завжди щиро признається собі в дійсних мотивах тих або інших дій, які приховані в глибоких шарах особи людини. Йдеться про реально діючі особисті мотиви, а не звичні "маски", які людина надягає на роботу, на зразок: "хочу стати кращим".

  Зрозуміло, дійсними мотиваційними чинниками є скоріше глибинні особисті переживання, ніж безглузді гасла, нав'язані ззовні. Тому спробуй завжди докопатися до дійсних причин своїх дій. Признайся собі чесно, що шукати нову роботу тебе змушує, наприклад, бажання вийти заміж. І одразу стануть абсолютно очевидні критерії, які потрібно застосовувати до пошуку роботи, адже працюючи в бібліотеці, або школі, або іншому чисто жіночому колективі, такої мети досягти значно важче.

  Визначення мотивації - один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі.

  Для визначення своїх мотивуючих чинників розташуй найбільш важливі особисто для тебе переваги нової роботи в порядку убування їх значущості, наприклад:

1. висока зарплата;
2. можливість завоювати авторитет;
3. потенціал кар'єрного зростання;
4. цікава робота;
5. робота підвищує рівень самоповаги;
6. можливість професійного зростання.

  Цей зразковий список ознак "ідеальної" роботи ти повинен переписати для себе наново, розставивши важливі особисто для тебе чинники в порядку убування їх значущості. Це буде особисто твій список, який дозволить намітити пріоритети і відкинути менш значущі чинники. Склавши список, поклади його на видному місці, повісь над ліжком або кухонним столом, щоб постійно тримати перед очима. Корегуй список при необхідності з урахуванням обставин, що змінилися.

  Також психологи рекомендують прості, але дієві методи для визначення своїх професійних вподобань самотужки.

  Метод 1. Познайомся із собою. Візьми аркуш паперу, ручку, сідай зручніше і починай згадувати і записувати всі свої вдалі проекти. Наприклад, в шостому класі зробив шпаківню, після школи вирішив вступити в інститут такий-то і вступив. Тільки не кажи, що у тебе немає вдалих проектів, вони є у всіх. Головне - захотіти їх пригадати. Це завдання може зайняти у тебе не один день, та ти не поспішай. Чим повніше буде список, тим краще ти зможеш себе зрозуміти. Після того, як список буде готовий, виділи в ньому ті проекти, які принесли найбільше задоволення.

  Метод 2. Малюємо роботу. Закрий очі і уяви свою ідеальну роботу. Де знаходиться, колектив, начальник, режим роботи, і твоє робоче місце, твої обов'язки, зарплата. Чим докладніше представиш, тим краще. А зараз розплющуй очі і запиши все, що тобі вдалося представити.

Тиск з боку однолітків

 Коли тиск на Іноді, втім, підкреслює в своєму житті дійсно може виходити від ваших колег. Вони можуть тиск на Вас в роблю те, що ви погано знайомі з, такі, як крадіжки в магазинах, робити наркотики або напоїв, приймаючи небезпечні ризики при водінні автомобіля, або займаються сексом, перш ніж відчуєте, що готові.

 Цей тиск може бути виражена відкрито ("Ах, ну - це просто одне пиво, а всі інші, мають один") або більш опосередковано - просто зробити пиво доступні на вечірці, наприклад.

 Більшість тиск з боку однолітків набагато важче визначити. Іноді група може зробити тонкі сигнали, нічого не сказавши на всіх - вам повідомити, що ви повинні одягатися і розмовляти певним чином або прийняти зокрема ставлення до школи, інші учні, батьки і вчителі для того, щоб домогтися визнання і схвалення.

 Тиск з метою підпорядкування (робити те, що роблять інші) може бути потужним і важко чинити опір. Людина може відчувати тиск, щоб зробити щось тільки тому, що інші роблять це (або говорять, що вони є). Тиск з боку однолітків може впливати на людину, щоб зробити те, що є відносно нешкідливим - або те, що має більш серйозні наслідки. Піддається тиску одягатися певним чином, одна справа - будемо разом з натовпом, щоб пити і не палити зовсім інше.

 Люди можуть відчувати тиск з метою підпорядкування, таким чином вони вписуються в або будуть прийняті, або таким чином вони не відчувають себе ніяково або незручно. Коли люди не впевнені в тому, що робити в соціальній ситуації, вони, природно, звертаються до інших за сигнали про те, що є і що не прийнятно.

 Людей, які найбільш легко піддаються впливу буде слідувати чужим привести в першу чергу. Тоді як інші можуть іти разом, теж - так що його можна легко думати: "Це повинно бути в порядку всі інші роблять це, вони повинні знати, що вони роблять ..." Перш ніж ви це знаєте, багато людей збираються разом з натовпом - можливо, на те, що вони не могли б зробити.

 У відповідь на тиск з боку однолітків є частиною людської природи - але деякі люди більш схильні поступатися, і інші більшою мірою здатні протистояти і стояти на своєму. Люди, які мало довіри і тих, хто схильний слідувати, а не приводити можуть бути з більшою ймовірністю отримати схвалення своїх однолітків, поступаючись ризиковано проблемою або пропозицією. Люди, які не впевнені в собі, новачок в групі, або недосвідчені з тиском однолітків також можуть бути більш імовірно, здавайся

 Прийом алкоголю або наркотиків підвищує шанси нічиїм поступаючись тиску з боку однолітків. Вживання психоактивних речовин погіршує судження і перешкоджає здатності приймати правильні рішення.

 Покажчики тиску Майже кожна людина опиняється в делікатній ситуації тиск з боку однолітків в певній точці. Незалежно від того, наскільки мудро ви обираєте ваші друзі, або, як добре Ви думаєте, що ви знаєте їх, рано чи пізно вам доведеться приймати рішення, які важко, а може бути непопулярним. Це може бути щось само просто, як чинити опір тиску витратити свої важко зароблені гроші на няні останніх MP3-плеєр, що "все" є. Або це може означати, вирішивши зайняти позицію, що змушує вас виглядати круто в групу.

 Але ці ситуації можуть бути можливості з'ясувати, що підходить саме вам. Там немає ніякої магії в протистоянні тиску з боку однолітків, але для цього треба мужності - за вами: